Зупинись, потяг,
Доїдемо потім.
Бачиш: коридор, тато,
Речей небагато.
Знаєш, а то ж я
Намалював собі братика на столі
І, мабуть, тепер він дізнався,
І на мене заображався.
Па, чесно, більше
Не зроблю так. Швидше
Знімай рюкзак і давай гратись,
Я ж іще не вмію прощатись.
Приспiв:
І в книжках колись в книжках
Розцілує посмішку знайому
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць а він чекав удома
Віршик вивчу
І на стілець вище.
Буду для тебе старатись
І слова не забувати.
Тату, а чому
Твої стали очі червоні?
Справді, треба -
І ніхто інший за тебе.
Приспiв:
І в книжках колись в книжках
Розцілує посмішку знайому
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць а він чекав удома