Вступ:
Художник малює свої картини,
Всі почуття незрозумілі.
Незрозуміле також намагання жити,
Коли сприймаєш день ти диким.
Бувають дні коли приходиться завмерти
І зачекати тільки радість смерті.
У голові твоїй проходить катастрофа
І ти руйнуєшся, як Європа.
Ти бачиш свої думки майбуття? (2)
Приспів:
Ти бачиш? Ти чуєш?
Словами малюєш,
Летять картини,
Перед тобою страх павутини!
Тиск піднімається, тебе рве на куски,
Твоє життя давиться. Будь,
Як можна уважним, дивись не поперхнись.
Будь уважним, дивись не поперхнись.
На склі намалюєш своє життя,
За рішенням твоє лезо ножа.
Зберися з думками, з тобою життя,
Вагатись не треба, рівняння нема.
Ти бачиш свої думки майбуття? (2)
Закінчення: