Треш

[Вступление]:]:

Я знову себе запитаю, чи була я тоді права?

Коли зібрала всі речі і просто пішла..

Я знову себе запитаю куди поділося все,

Що було тоді поміж нами, куди це все вітер несе?

І нібито розум каже - це все несерйозно!

Там тільки грози і мрії розбиті, як скло на підлозі.

Але, не мала я знаю, дістану до дна,

І пляшка вина на підвіконні, знов самотній погляд з вікна..

У серці багато пожеж, а за ними кортеж із емоцій,

І у тебе теж - авжеж..

І як ти назвеш це - абсурд чи кохання без меж?

А я би назвала це треш.. авжеж!

А, треба було сказати собі придивись,

Ти бачиш його наскрізь він у твоєму житті просто гість.

І лила ти сльози дарма виправдань тобі нема,

Бо між вами двома була просто пряма на зліт.

А ми крила ламали фразами гострими,

Якщо літали, то лоу-костами такі зараз роздуми..

І саме тому з'явилася ця пісня,

Бо тоді розділився світ на до і після, кожен із нас помилився..

У серці багато пожеж, а за ними кортеж із емоцій,

І у тебе теж - авжеж..

І як ти назвеш це - абсурд чи кохання без меж?

А я би назвала це треш.. авжеж!

І як ти назвеш це - абсурд чи кохання без меж?

А я би назвала це треш.. авжеж!

Абсурд чи кохання без меж?

А я би назвала це треш.. авжеж..

І як ти назвеш це - абсурд чи кохання без меж?

А я би назвала це треш.. авжеж..