Півонії

(Аа, є) (Давай)

(Давай)

Я той спогад, що не забудеться, я той шрам, що не загоїться!

Я, як тінь - її не торкнутися,

Не забудеш ніколи риси мого лиця.

Я той спогад, що не забудеться, я та мрія, що не може здійснитися!

Я, як фільм, що в голові крутиться,

Я та ціль, за яку треба битися..

І ми знов в агонії на підлозі півонії,

Віддалися бажанню і зливаємось в симфонію.

Знов в агонії на підлозі півонії,

Віддалися бажанню і зливаємось в симфонію.

(Давай) (Давай) (Давай)

(Давай) (Давай) (Давай) (Давай) (Давай) (Ммммммм)

(Давай) (Давай) (Давай)

(Давай) (Ммммммм) (Давай) (Давай) (Ммммммм)

Я той секрет, що від тебе приховують,

Я ті очі, що в себе закохують.

Я та загадка, що зводить з розуму,

Я той вибір, що змінює твоє життя.

Я той секрет, що від тебе приховують,

Той урок, який точно засвоюють.

Я та думка, що не дає спокою,

Я та сама ніч, що тебе не відпуска.. аа-аа..

І ми знов в агонії на підлозі півонії,

Віддалися бажанню і зливаємось в симфонію.

Знов в агонії на підлозі півонії,

Віддалися бажанню і зливаємось в симфонію.

(Давай) (Давай) (Давай)

(Давай) (Давай) (Давай) (Давай)

(Давай) (Давай) (Давай)

(Давай) (Ммммммм) (Давай)