[Приспів]:
І котру ніч підряд я в твоєму полоні,
Я згадую, як нам було на тому балконі.
Не можу я забути досі твої долоні,
Як падали солоні сльози на підвіконні..
[Куплет 1]:
Між нами досі тишина,
Ми зруйнували те, що збудували!
У вічних пошуках тепла,
Шукали те, що ми і так вже мали.
І ось на тій самій зупинці, тепер ми сидим поодинці,
Поводим себе як чужинці, що звикли наодинці..
Проводити кожну суботу зрання спішучи на роботу,
Лише б не відчути самоту й забути про турботу..
[Приспів]:
І котру ніч підряд я в твоєму полоні,
Я згадую, як нам було на тому балконі.
Не можу я забути досі твої долоні,
Як падали солоні сльози на підвіконні..
І котру ніч підряд я в твоєму полоні,
Я згадую, як нам було на тому балконі.
Не можу я забути досі твої долоні,
Як падали солоні сльози на підвіконні..
[Куплет 2]:
Як з'ясувалось ми шукаємо тихо,
Хто вже є поруч з нами, попри негаразди!
І втративши таку людину на мить,
[N.C.]
Ми розуміємо, хто був важливішим щоразу!
Кричу тобі, кричу! А ти не чуєш мабуть вже мого кличу,
[N.C.]
Лечу і знов лечу! А ти напевно думаєш що знов втечу..
[Приспів]:
І котру ніч підряд я в твоєму полоні,
Я згадую, як нам було на тому балконі.
Не можу я забути досі твої долоні,
Як падали солоні сльози на підвіконні..
І котру ніч підряд я в твоєму полоні,
Я згадую, як нам було на тому балконі.
Не можу я забути досі твої долоні,
Як падали солоні сльози на підвіконні..
[Кода]: