[Вступление]:
[Куплет 1]:
Як так склалось? Не вірила в любов і закохалась.
Хто тебе любив? Із почуттями просто грались,
Я протягну тобі руку, це буде останній раз,
І поки всі дарують квіти, я пишу пісню про нас.
[Приспів]:
Голову мала тримай ти гордо,
І не давай в обіду ти себе якомусь мудаку.
Не хочу бачити я сльози на твоїх очах,
Хочу, аби ти, мила моя, засинала на руках.
Скоро настане знову осінь,
Ми під дощем з тобою босі.
Я заплітаю тобі коси,
[N.C.]
Тепло нам навіть на морозі.
[Куплет 2]:
Очі опустила думала його забудеш,
Марно час ти тратила дарила свої почуття.
Біля вікна сидиш засмучена нафіг ти пробачила,
Чому раніше ти брехню в очах його не бачила.
[Приспів]:
Голову мала тримай ти гордо,
І не давай в обіду ти себе якомусь мудаку.
Не хочу бачити я сльози на твоїх очах,
Хочу, аби ти, мила моя, засинала на руках.
[Куплет 3]:
І пройде час напише він тобі привіт,
А тобі на нього буде просто пофіг.
Голову тримай ти городо нікому невірь,
[N.C.]
Викинь його з голови як викинула ті троянди.
А за вікном дощ але він вже не змиє твої сльози,
І Якими б не були вже не спасуть ті білі рози.
Полюбив за простоту я завжди бачив тобі ту,
Ти замінила пустоту, я дякую за доброту тобі.
[Приспів]:
Голову мала тримай ти гордо,
І не давай в обіду ти себе якомусь мудаку.
Не хочу бачити я сльози на твоїх очах,
Хочу, аби ти, мила моя, засинала на руках.
Скоро настане знову осінь,
Ми під дощем з тобою босі.
Я заплітаю тобі коси,
[N.C.]
Тепло нам навіть на морозі.