[Вступление]:]:
Я забуваю очі твої,
Я забуваю як ти у ві сні..
Цілував вуста мої,
Вони ж на смак уже не ті..
[Куплет 1]:
Я знаю не забудеш і згадаєш, що під мінорні ноти заспіваєш,
Про те кохання, що розбило серце, настане осінь але не стане легше.
Навіщо ж так ти його кохала, ти за для нього душу віддавала,
[N.C.]
Тепер ці шрами не вилічиш сльозами, забути, стерти, закінчити цю драму..
[Приспів]:
Я забуваю очі твої,
Я забуваю як ти у ві сні..
Цілував вуста мої, вони ж на смак уже не ті..
Я забуваю на самоті,
Як двоє десь під зливами були,
Згоріли наче сірники, хоча палали як зірки..
[Куплет 2]:
Я знаю не чекаєш ти дзвінка, затяжка була ця така гірка,
Прискорити би час забути на хвилину, якби кохання було без зупину.
Вже більше не "але", а просто "крапка" - ці спогади залишуться на завжди,
[N.C.]
Пробач що не настане наше завтра, пробач що не настане наше завтра..
[Приспів]:
Я забуваю очі твої,
Я забуваю як ти у ві сні..
Цілував вуста мої, вони ж на смак уже не ті..
Я забуваю на самоті,
Як двоє десь під зливами були,
Згоріли наче сірники, хоча палали як зірки..
[Бридж]:
Як тебе розлюбити?
Як своє серце закрити?
Ми як зівялі квіти, не знаєм де себе діти..
[Приспів]:
Очі твої..
Очі твої..
Згоріли наче сірники, хоча палали як зірки..
Я забуваю очі твої,
Я забуваю як ти у ві сні..
Цілував вуста мої, вони ж на смак уже не ті..
Я забуваю на самоті,
Як двоє десь під зливами були,
Згоріли наче сірники, хоча палали як зірки..